Два Кувалдіни, два Павліки й українська пісня вустами бельгійця: у Києві відбувся Концерт пам’яті Миколи Мозгового
У перший день осені народився український співак і композитор Микола Мозговий. 2018-го йому міг виповнитися сімдесят один рік. Щороку відбуваються концерти пам’яті виконавця. Зірки естради на чолі з Оленою Мозговою, донькою Миколи, вшановують народного артиста України разом із глядачами. Цього разу концерт пам’яті провели 1-го вересня.
Музичній програмі передувала промова поета Юрія Рибчинського, котрий зачитав віршовану присвяту давньому колезі.
Тіна Кароль підготувала номер у стилі співачки Сії Ферлер. Її спів супроводжувала юна танцівниця, схожа ззовні та хореографією на Медді Зіґлер, яку можна часто побачити в кліпах Сії. Виконала Тіна хіт «Материнська любов».
Віктор Павлік заспівав «Новоселицю».
Через чотирнадцять номерів після нього виступив і син артиста Олександр, який обрав для свого виступу на концерті трек «В это лето».
Злата Огнєвіч у супроводі акустичної та басової гітар і кахона представила аранжування композиції «Грай, музико моя». Пісня зазвучала з іспанськими мотивами.
Оля Полякова підготувала для виступу «Троянду ружу».
Під час концерту до публіки двічі виходив Мирослав Кувалдін. Спочатку як як одноокий лідер неофолк-гурту Jonych, а в другій половині програми – як очільник «The Вйо». Jonych під час інтерв’ю представився братом Кувалдіна, а на сцені виконав у власному аранжуванні «На щастя, на долю».
«Для того, щоб її зробити в стилі Jonych’а, ми її трошки пришвидшили, трошки занизили тональність, тому що в Миколи Петровича досить високий голос був, – зазначив артист. – Вона по духу, у принципі, така застольна пісня, а ми ж, у принципі, тим і займаємося, що пишемо та виконуємо пісні для того, щоб гарно провести час [робить щигля собі по шиї]. Ми почули тут, у цих гармоніях, якісь такі циганські ноти, цього трошки додали. Трошки закарпатського колориту. Вийшло те, що вийшло. Мені здається, непогана пісня».
Долучився до заходу й бельгієць Поль Манондіз. Артист 2014 року одружився з українкою й має у своєму репертуарі низку українськомовних пісень. А на концерті пам’яті він виконав «Зореньку».
Наталія Валевська для концерту ретельного готувала «Любов останньою ніколи не буває». Її професіональну прискіпливість посилив давній випадок.
«Коли я вперше підготувала пісню «Минає день, минає ніч», це було в 2005 році, і принесла йому, він каже: «Що це таке? Де третя тема? Де те, де се!». А я ж зробила дуже сучасну обробку, а тут… мене цілковито… [імітує удари різкою] розкритикував Микола Петрович. Тож я подумала, що цього разу не маю права схибити».
Про почуття до маестро виконавиця говорить у теперішньому часі:
«Я його дуже сильно люблю. І саме за цю його суворість. Розумієте, не всі люблять правду чути. А в нього аргументовано все. От якщо я стала лауреатом конкурсу імені Володимира Івасюка, то це не означає, що я там у липні виграла, а в серпні ще й переможу в «Морі друзів» (також конкурс, який очолював Микола Петрович). Ні, вилетіла з першого туру. Він сказав: «Ти була, як усі. А ти, моя землячко, мала бути щонайменше на голову вище за всіх». Він у тонусі всіх тримав. У нього перші місця ніхто б так просто не зайняв».
Арсен Мірзоян додав до музичного дійства рок-звучання із композицією «Хто сказав».
Пісня «Горицвіт» полилася у супроводі скрипки, рояля, барабанів, австралійського діджеріду та японської бамбукової флейти шякухачі. Етно-транс-варіації підготував гурт «KATYA CHILLY GROUP 432гц».
А от Олена Мозгова приправила подію латиноамериканськими ритмами у сплетінні зі словами «Дивної ночі».
Завершився концерт пам’яті з тридцяти чотирьох номерів виступом Tayanna та виходом на сцену всіх його учасників, серед який також були LUMIERE, My Ree, Влад Ситнік, Інеш, Артем КАЙ, Ліза Волощенко, Аліна Башкіна, Анастасія Мартинюк, Марія Яремчук, Марта Адамчук, NAZARIY, Еліна Іващенко, «Без Обмежень» й інші.
