0-9
Фото: gettyimages.com

The Rolling Stones

гурт

The Rolling Stones – британська рок-група, утворена у 1962 році в Лондоні.

Бувши тривалий суперниками The Beatles, «Ролінги» є одним з найпопулярніших, найвпливовіших і найуспішніших гуртів в історії року. Мають в своєму доробку 24 студійних альбоми, продані загальним тиражем більше 250 мільйонів копій. У 1989 році The Rolling Stones було включено до Зали слави рок-н-ролу, а у 2004-му вони посіли 4 місце у списку найвеличніших виконавців усіх часів журналу Rolling Stone.

Перший виступ команди під назвою The Rolling Stones (за піснею Мадді Вотерса) відбувся 12 липня 1962 року в лондонському клубі «Marquee» у складі Браяна Джонса (гітара), Міка Джаггера (вокал), Кіта Річардса (гітара), Діка Тейлора (бас), Яна Стюарта (фортепіано) та Міка Ейворі (барабани). Незабаром формат гурту скоротився до квінтету у складі Джонс, Джаггер, Річардс, Білл Ваймен (бас) та Чарлі Воттс (барабани), який вважається класичним.

Дебютний студійний альбом «The Rolling Stones» вийшов у 1964 році і хоча складався переважно з кавер-версій чужих пісень майже три місяці очолював UK Albums Chart. Першим суперхітом власного виробництва стала пісня «(I Can’t Get No) Satisfaction» (1965) з гітарним рифом, що згодом став класичним.

У 1966 році услід за The Beatles «Ролінги» вдалися до експериментів з психоделією випустивши два знакові альбоми «Aftermath» (1966) та «Their Satanic Majesties Request» (1967), останній вважається «відповіддю» на «бітловський» «The Sgt. Peppers Lonely Hearts Club Band».

Повернення до ритм-енд-блюзового коріння ознаменував альбом «Beggars Banquet» (1968). Наступна платівка «Let It Bleed» 1969 року стала останнью, над якою працював Браян Джонс, якого 3 липня того ж року було знайдено мертвим у власному басейні. Це була не єдина трагедія, що спіткала The Rolling Stones того року: 9 грудня на їх безкоштовному концерті в каліфорнійському містечку Алтамонт охоронцями було вбито чорношкірого глядача.

Новим гітаристом гурту став Мік Тейлор, з яким група записала альбом «Sticky Fingers», що вийшов у квітні 1971 року із знаменитою обкладинкою-«зіпером», яку придумав відомий художник Енді Ворхол. У 1972 році вийшов подвійний альбом «Exile On Main St.», що вважається піком творчого розвитку The Rolling Stones і входить до десятки «500 найвеличніших альбомів усіх часів» за версією журналу Rolling Stone.

Наступний альбом «Goats Head Soup» (1973) подарував світу відому баладу «Angie», а «It's Only Rock 'n Roll» (1974) став останнім, зробленим за участі Міка Тейлора. Новим гітаристом гурту став Ронні Вуд. Альбоми «Some Girls» 1978 року та «Tattoo You» 1981-го ще очолювали хіт-паради, але затягнувшийся розбрат між Міком Джаггером і Кітом Річардсом вплинув на якість музичного матеріалу і більшість альбомів гурту 1980-х вважаються провальними. Платівка «Steel Wheels» отримала добрі відгуки, а тур на її підтримку зібрав 140 мільйонів доларів.

У 1991 році The Rolling Stones залишив Білл Ваймен і постійну заміну йому група знайшла йому лише 1994 року в особі Деррила Джонса. В новому складі «Стоунз» записали альбом «Voodoo Lounge» (1994), що приніс їм першу премію «Грреммі» за кращий рок-альбом. Турне на його підтримку стало найприбутковішим туром усіх часів, гурт заробив понад 400 мільйонів. Але у 1997 році турне на підтримку наступної платівки «Bridges To Babylon» побило цей рекорд, принесши «Ролінгам» близько 500 мільйонів. Ще один грандіозний тур відбувся у 2002 році і був присвячений 40-річчю гурту.

В серпні 2005 року побачив світ двадцять четвертий альбом The Rolling Stones «A Bigger Bang». У 2008 році відомий кінорежисер Мартін Скорсезе випустив документальний фільм «Rolling Stones. Shine A Light» із записом концерту групи в нью-йоркському залі «Beacon Theater» за участю Джека Вайта, Крістіни Агілери та Бадді Гая.

У 2010 році вийшло перевидання класичного альбому «Exile On Main St.». В жовтні 2012 на екрани виходить черговий документальний фільм про The Rolling Stones «Crossfire Hurricane», присвячений 50-річчю легендарної групи, а у 2013-му з нагоди 50-річного ювілею музиканти відкатали свій наймасштабніший світовий тур та вперше у своїй історії стали хедлайнерами британського фестивалю «Гластонбері».

Джерела: