Оксана Білозір возила полонених з фронту і співала бійцям про любов

Народна артистка України Оксана Білозір з’явилася на екрані не лише з прем’єрою кліпу «М’ятне літо», а й з відвертими роздумами про війну, любов, поїздки на фронт і тиху дипломатію, про яку досі ніхто не знав.

«Пісня — це зброя духу»

Під час ефіру Білозір чітко висловила свою позицію: в час війни українці мають не тільки боротися, а й утверджувати життя, знаходити в собі сили для радості. Саме тому вона вирішила випустити легку, сонячну пісню «М’ятне літо».

«Ворог хоче, щоб ми впали в депресію, щоб ми змирилися з ситуацією, приймали будь-які умови. А ми маємо заряджати себе оптимізмом. Нас визнав увесь світ. Ми круті! І це треба пам’ятати», — каже Оксана.

«На фронті просять не патріотичних пісень»

Одним із найсильніших моментів інтерв’ю стало зізнання артистки: українські військові, на диво, просять не патріотичних пісень.

«Я часто питаю у хлопців, що співати. І мені кажуть: тільки не патріотичні. Бо ми самі тут патріоти такі, що можемо всіх запалити. Нам бракує романтики. Любові», — ділиться співачка.

І саме тому вона вирішила подарувати їм «М’ятне літо» — пісню про світлі емоції та кохання.

Хосе, бачата і світовий чемпіон

Кліп до нової пісні був знятий у стилі бачати. У відео знявся чемпіон світу з бачаті — Хосе, який, як виявилось, живе у Києві. Режисерка — Олена Вінярська, яку Білозір називає «вогняною дівчиною, що знімає з емоцією на кожну букву».

«Ми довго шукали, як візуалізувати цю пісню. І бачата стала тим ідеальним форматом — тепло, ритм, пристрасть, життя», — каже співачка.

Про поїздки на фронт і участь у бойових діях

Від легкої бачати до фронту — кілька хвилин. Але в житті Білозір це пов’язано нерозривно. Вона зізналася, що не просто їздить до військових із концертами, а ще й допомагала з обмінами полонених.

«Я — учасник бойових дій в Афганістані. І я займалася пошуками полонених, була перемовником разом із СБУ. Це трималося в таємниці. Бо що менше шуму — то більше результатів», — несподівано відверто розповіла Білозір.

Особливо емоційно вона згадує один із концертів, коли залишилося лише 25 бійців з цілої сотні.

«Переді мною сиділи люди без жодної емоції. Молоді, але вже з лицями, як у старців. І лише після того, як я розповіла, що пережила війну, про обміни, про дорогу Львів-Краматорськ… Вони відкрили очі. А коли почалися пісні — вони прорвалися. Це була трансформація», — каже артистка.

Віра в життя — незламна

Оксана Білозір доводить: навіть у найтемніші часи треба співати, любити й дихати життям. Її прем’єра — це не просто кліп, це маніфест.

«Ми повинні триматися. Не втратити себе. Бо наша енергія — це те, чого ворог боїться найбільше», — підсумувала співачка.