Боно та Фаррелл Вільямс записали оди мертвій кішці

Боно, Фаррелл Вільямс і Майкл Стайп підготували пісні для незвичайного альбому. Це – платівка-присвята мертвій кішці, про яку піклувалася Софі Калле. Художниця об’єднала в одному диску тридцять сім треків на згадку про Сурі. Цікаво, що в перекладі з французької це котяче ім’я перекладається як «Миша».

Студійник починається з «Message to Souris» від Боно. Артист записав трек посередництвом голосової пошти.

«Здається, що вона приховує в собі всі людські погляди, – промовляє лідер «U2». – Тож може спостерігати за публікою, як публіка за нею. Вони загрозливі й похмурі, а вона спить біля них, згорнувшись у клубок. І в якусь мить – пробудження. Вона повертає до вас своє обличчя. А ви шоковані, бо бачите в ньому себе – крихту в глибині золотого бурштину її очей».

Джарвіс Кокер, The National, Лорі Андерсон і Кейсі Спунер також долучилися до запису матеріалу з платівки під назвою «Souris Calle».

Художниця втратила свою улюблену кішку 2014-го – у той самий рік, коли спочив її батько. У червні вона анонсувала виставку-присвяту, яка розпочалася в жовтні. До експозиції потрапили світлини та тексти про смерті свійської улюблениці, членів родини та друзів.

В інтерв’ю німецькому сайту «Artnet» концептуальна майстриня зазначила, що сподівається зосередити свій останній проект на висвітленні печалі, яку вона відчуває після смерті тваринки.

«Коли ви кажете, що вам сумно через кішку, люди сприймають це, як щось непристойне, – пояснила художниця. – Ви не можете про це говорити. Я маю на увазі, якщо я скажу, що моя мати чи тато померли, усі дадуть відкажуть: «О, бідолашна, вона втратила свою матір, о, яке горе, вона втратила батька». Але якщо ми кажемо це про свого кота, то сказане сприймається як щось смішне. Мені стає смішно, оскільки для мене значно страшніше сприймати смерть кішки, бо я жила з нею, а не з батьками».