Depeche Mode

Його засновниками були Дейв Гаан (вокал), Мартін Гор (клавішні, гітара, вокал, основний композитор і автор текстів після 1981 року), Ендрю Флетчер (клавішні) і Вінс Кларк (клавішні, основний композитор і автор текстів у 1980—81 роках). Вінс Кларк пішов з гурту після випуску 1981 року дебютного альбому. Його змінив Алан Уайлдер (клавішні, ударні, бек-вокал), який грав з групою з 1982 до 1995 року.

Після виходу Уайлдера з гурту Гаан, Гор і Флетчер виступають як тріо. Гурт мав і продовжує мати вплив на багатьох популярних сьогодні артистів. Спочатку гурт грав у жанрі гітарного року. Однак 1980 року Depeche Mode перейшли на синтезатори. Невдовзі команда уклала контракт з Mute Records і була вірною своєму лейблу майже 30 років.

Дебютний альбом «Speak & Spell» вийшов 1981 року. Під час промо-туру Вінс Кларк, на загальне здивування, вирішив попрощатися з Depeche Mode. Головною причиною він вказав бажання лишатися студійним музикантом і продовжувати експерименти з електронікою. Творчим лідером колективу стає Мартін Гор, а склад поповнюється новим клавішником Аланом Уайлдером. Відчуття мелодії та гармонії, притаманне Гору, у всій красі проявилося в наступних студійних альбомах гурту: «A Broken Frame» (1982) та «Construction Time Again» (1983).

Четвертий лонгплей «Some Great Reward» (1984 рік) поклав початок новому етапу кар’єри Depeche Mode, відкривши гурт широкому колу меломанів у Великобританії та Сполучених Штатах, а наближений до індастріалу трек «People Are People» став міжнародним хітом. Проте вже на наступному альбомі «Black Celebration» (1986) гурт відмовився від індустріального звучання, представивши більш атмосферний саунд. Платівка Depeche Mode «Music for the Masses» 1987 року нині вважається класикою електронної музики, багато в чому завдяки пісням «Strangelove» та «Never Let me Down Again». Альбом був підтриманий дев’ятимісячним туром. 1990 рік ознаменувався виходом альбому «Violator». Подані на ньому сингли «Policy of Truth» и «Personal Jesus» також стають міжнародними хітами.

На сингл «Enjoy the Silence», що став одним з найуспішніших в історії гурту, DM зняли один зі своїх найзнаменитіших кліпів. Обидва твори отримали в 1991 році премію «Brit Awards», а «Violator» став тричі платиновим в США. Під час роботи над наступним альбомом «Songs of Faith and Devotion» (1993) Depeche Mode потрапили під вплив суперпопулярного у той час гранжу, зокрема груп Nirvana та Jane’s Addiction, що відобразилося на матеріалі, який був закцентований на брудному гітарному звуку. Нововведення припали до смаку меломанам, і в чартах Великобританії та Сполучених Штатів платівка дебютувала на першому рядку.

В червні 1995 року Алан Уайлдер після 15 років роботи у складі Depeche Mode оголосив, що залишає гурт, тим часом, як у Дейв Гаана загострилися проблеми з наркотиками і він був вимушений пройти курс реабілітації. Тим не менш у 1997 році вийшов черговий альбом DM «Ultra», похмурий, але дуже висококласний, який теж підкорив британський чарт. Однак від туру на його підтримку музиканти відмовилися. Наступним лонгплеєм, «Exciter», гурт потішив своїх прихильників лише у 2001 році. Значно менш похмурий, аніж його попередник, альбом вийшов інтимнішим та романтичнішим. В жовтні 2005 року надійшов до продажу диск «Playing the Angel», композиції якого знову не відрізнялися оптимізмом.

Нова студійна робота команди «Sounds Of The Universe» побачила світ в квітні 2009 року, в рамках туру на його підтримку 8 лютого 2010 року DM вперше відвідали столицю України. Останнім часом гурт продовжує працювати над своїм 13-м альбомом, реліз якого запланований на першу половину 2013 року.

Джерела:
uk.wikipedia.org

Depeche Mode – англійський синті-поп-гурт, утворений в 1980 році в місті Бейзілдон.