Кращі кліпмейкери світу. Частина 2
90-ті роки стали тим періодом, коли змінилася суть відносин кліпмейкер — продюсер артиста. Якщо раніше режисерові давали завдання і просто стежили за тим, щоб він старанно його виконав, то тепер автори заявляли свою власну позицію, бачення, почерк і формували таким чином якийсь тренд. Артисти ж, залежно від своїх уподобань, прагнули стати частиною цього тренда і тиснули на своїх продюсерів, застерігаючи їх від звичних настанов «як треба робити». Вказувати, як працювати Спайку Джонсу або Гондрі не варто було. Почало формуватися нове покоління кліпмейкерів — повноцінних учасників індустрії, таких собі рок-зірок з відеокамерою.
Всіх перевершив Марк Романек. Його відео «Scream» для Майкла і Джанет Джексон до цих пір значиться в книзі рекордів Гіннеса, як найдорожчий кліп в історії музики. Стерильний футуризм, яким був пристрасно захоплений Майкл у ті роки, обійшовся продюсерам у шалених сім мільйонів доларів. Романек був задоволений. За рік до цього, в 1994 він підкорив багатьох поціновувачів своїм містичним відео на пісню «Closer» групи Nine Inch Nails. Великий авторитет в андеграунді, Романек не міг припустити, що так швидко стане своїм і в поп-індустрії.
Натомість англієць Кріс Каннінгем так і залишився вузькопрофільним автором, який працював тільки з електронщиками і був хворий ідеєю трансмутації людської плоті і різних механізмів. Своє бачення він вичерпно представив в культових кліпах для Бйорк, Aphex Twin, Autechre і Afrika Bambaataa. Єдиний компромісний крок з боку затворника Каннінгема — це кліп «Frozen» для Мадонни. Кажуть, так довго співачці не доводилося вмовляти нікого.
У цей період почали працювати Стефан Седнаоуі (його особливо любили Tricky, Jamiroquai та Depeche Mode), легендарний фотограф і режисер Антон Корбейн (майже весь альтернативний рок від Nirvana до Arcade Fire) і Джонатан Глейзер. Його фільм «Під шкірою» зі Скарлетт Йоханссон у головній ролі — чи не головний арт-хаусний хіт цього року. Візитна картка Глейзера — це відео «Rabbit in Your Headlights» для проекту Unkle з бездомним у тунелі, якого збивають машини. У послужному списку режисера представлені переважно легенди 90-х: Джей Кей, Massive Attack, Radiohead, Blur, Річард Ешкрофт, Нік Кейв.
Як бачимо, в 90-х європейські кліпмейкери (втім, як і музиканти) перехопили ініціативу в американських колег. Саме вони перебували на вістрі авангарду і диктували моду всьому світу. Америка на той момент могла відповісти роботами Девіда Фінчера — кінорежисера, який завжди любив попрацювати з музикою. І, мабуть, Семюеля Бейера. Починаючи зі «Smells Like Teen Spirit» (от уже дебют!) цей похмурий блондин встиг попрацювати з десятками рок-класиків від The Ramones до Green Day.
У другій половині 90-х вийшов на пік форми подружній дует Джонатана Дейтона і Валері Франсіс. Відео на головні хіти The Offspring, Korn, RHCP, Travis. До того моменту обидва вже вважалися живими класиками, адже починали ще 15 років тому, працюючи з молодими REM і Jane’s Addiction. Рок-музиканти обожнювали Джо і Валері, але в 2006 році вони зробили різкий поворот. Пішли у велике і кіно і зняли дотепну сімейну комедію «Маленька міс щастя».
Всіх їх клієнтів, швидше за все, повів великий фанат своєї справи Джозеф Хан. Американець азіатського походження, Джо дебютував в 1990 році і з тих пір зняв більше сотні відео для абсолютно різних артистів. Найвідоміші його роботи: Backstreet Boys «Everybody» (1997), Muse «Muscle Museum» (1999), Eminem «Without Me» (2002) і особливо «Freeek!» для Джорджа Майкла.
Саме зусиллями таких режисерів як Хан або Френсіс Лоуренс, американські кліпмейкери почали відновлювати паритет і ближче до нульових досягли певної рівності з європейськими колегами. У той період в Америці яскраво засяяли зірки хіп-хоп-режисерів Бенні Бума і, особливо, Хайпа Вільямса. Цей хлопець починав з чорно-білих відео для Wu-Tang Clan і MOP, а з часом став одним з найдорожчих режисерів R’n’B-сцени. Послуги Хайпа можуть дозволити собі тільки топ-артисти: Бейонсе, Каньє Вест, Робін Тіке, Ріанна.
В середині нульових закінчилася «золота епоха» кліпмейкерів-авторів, кліпмейкерів-творців. Більшість з них пішли в кінематограф, а нові не поспішали приходити на зміну, оскільки сама музика підвисла в невизначеності. Позиції мейджор лейблів сильно слабшали, а артисти «покоління MySpace» не поспішали витрачати гроші на вражаючі відео. Окремі роботи не народжували нових тенденцій, а способи монетизації переглядів на YouTube ще тільки обдумувалися творцями сервісу.
Нова хвиля кліпмейкерів прийшла ближче до кінця нульових. Вона не справила ефекту раптового культурного вибуху, як це зробили їхні попередники спочатку в 80-х, а потім в 90-х. Але в якийсь момент стало абсолютно зрозуміло, що поп-культура оживає і виходить з кризи ідей і образів. Сьогодні ми можемо говорити про десятки нових цікавих імен та свіжих тенденціях, які дають нам зрозуміти дух часу і представляють візуальну частину сучасної музики.
Відеокліпи останніх років, в першу чергу, відображають значний прогрес цифрових технологій. Їх творці — автори зовсім іншої формації. Розмова про них — тема для окремої захоплюючій дискусії. І ми її обов’язково продовжимо. Дуже скоро на нашому сайті ви зможете знайти третю частину матеріалу «Кращі кліпмейкери світу».
Автор тексту — Олександр Варениця, Poptop.fm
